Визначення схема посіву

визначення схема посіву
Розраховують попередні розміри посівних площ виходячи із загальної потреби в продукції та планової урожайності відповідних сільськогосподарських культур. Наприклад, відділ польового кормо­виробництва Інституту землеробства УААН у ланках конвеєра про­понує набір із 10 — 15 культур і сумішей (табл. 20). В умовах виробництва важко освоїти такі схеми, та в цьому, оче­видно, і немає потреби. Загальні положення Сучасний інтегрований захист рослин передбачає управління популяціями шкідливих організмів у межах конкретних агробіоценозів за допомогою застосування оптимальної для конкретних умов системи заходів з метою оптимізації фітосанітарного стану посівів. Крім рису, до схеми сівозміни включають багаторічні бобові трави дворічного використання й агромеліоративне поле, де вирощують однорічні трави. Цей стандарт дає таке визначення об’єкта обліку витрат у рослинництві: біологічний актив — це рослина, яка у процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди. Сільськогосподарські угіддя – земельні ділянки, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції і включають у себе ріллю, перелоги, багаторічні насадження, сіножаті та пасовища.


Для ячменю і гороху рівноцінними попередниками є кукурудза і цукрові буряки. Поточні біологічні активи, справедливу вартість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо, визначають та відображають за первісною вартістю. Кормові, прифермські сівозміни розміщують на родючих ґрунтах біля тваринницьких ферм. На луках і заплавах впроваджують лукопасовищні сівозміни. Залежно від видового складу кормових культур та місця розташування кормові сівозміни поділяють на прифермські і лукопасовищні.

Тому для боротьби з вимерзанням озимих велике значення мають оптимальні строки сівби. Для культур середнього строку сівби (кукурудза, просо, соя, квасоля, сорго, гречка тощо) температура ґрунту на глибині загортання насіння повинна бути не меншою 7-10°С. При нижчих температурах насіння не проростає. Пошкодження личинками яблуневого пильщика до 3% зав’язі також не зменшує врожай, бо зав’язь, яка залишилась на дереві, має кращі умови для росту і компенсує зменшення кількості збільшенням маси. Встановивши розмір втрат урожаю з розрахунку на одну особину шкідника, бал або ступінь розвитку хвороби, можна підрахувати відповідно і поро-гову щільність, при якій можливі господарські втрати врожаю.

Похожие записи: